26 січня 2026 року Апеляційна палата ВАКС переглянула запобіжний захід підозрюваній у підкупі нардепів очільниці фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Сама підозрювана та її захист продовжували переконувати про політичне замовлення, однак так і не назвали замовників. Колегія суддів АП ВАКС поставила чимало питань прокурору САП Віталію Гречишкіну щодо особливостей розслідування справи. Там були питання і про те, чому не дочекались фактичного надання неправомірної вигоди, чим обґрунтований розмір застави, чому просили про заборону спілкування з 66-ма народними депутатами та інші. 

У цьому матеріалі висвітлимо ключове з відповідей прокурора САП на питання суддів АП ВАКС.

Про підозру за пропозицію хабаря, а не за його надання

Юлію Тимошенко підозрюють у пропозиції хабаря народним депутатам за «потрібні» голосування у Верховній Раді. Як вважає слідство, йшлося не про одноразові домовленості, а про вибудовування системного механізму співпраці, розрахованого на тривалий період — обговорювалася сума $10 тис. кожному депутату в обмін на голосування відповідно до отриманих інструкцій. 

Відтак багато кого цікавило, чому детективи не дочекалися самого моменту передачі грошей, а оголосили про підозру вже після зафіксованих відповідних розмов Тимошенко з іншим депутатом. Власне про це й запитували судді колегії АП ВАКС.

Головуючий Микола Глотов: «Ви проводите розслідування і з'ясовуєте ту інформацію, яку ви зараз оприлюднили. Чому ви не стали чекати самого факту хоча б однієї передачі? В чому причина? Тобто, що ви відразу тільки була пропозиція, і відразу провели операцію. От чому?» 

Прокурор: «Злочин закінчили з моменту висловлення пропозиції, тому ми мали всі законні підстави повідомляти про підозру».

Власне та славнозвісна розмова між Тимошенко відбулася 12 січня, а вже 14 січня детективи НАБУ провели обшук в її офісі. 

Дещо пізніше головуючий суддя уточнював у прокурора таке.

Головуючий Микола Глотов: «Ви кажете, що ви зафіксували факт і мали можливість пред'явити підозру. А в цій ситуації Юрія Володимирівна тоді ким виступала? Посередником чи тим, хто надає неправомірну вигоду? Чи фактично неправомірну вигоду хтось мав там надати, але фактично її руками? Якщо так, то тоді чому ви відразу почали обшук, повідомлення про підозру, запобіжний захід. Вам не було цікаво дізнатися замовника?»

Прокурор: «Протоколом НСРД, який у вас є перед очима, чітко зафіксована розмова, де Юлія Володимирівна каже: "Я тобі завтра надам". Тобто надає вона. Що стосується походження цих коштів і цих третіх осіб, в інтересах яких мали вчинятись дії з використання влади службового становища, — це все тактика і методи проведення досудового розслідування. Враховуючи, що ми перейшли відкриту стадію лише 10 днів назад, я не маю жодного бажання на всю країну розказувати свої наміри, як я планую викривати й розслідувати ці джерела».

Головуючий Микола Глотов: «Я питаю, чому це не зробили?» 

Прокурор: «Тому, що так було в інтересах досудового розслідування. Ми обрали таку тактику розслідування, і воно триває».

Про заборону Тимошенко спілкуватися з 66-ма депутатами

Крім готівки, телефонів, комп’ютерної техніки, в офісі виявили список з 66 народних депутатів різних фракцій, напроти прізвищ яких були відмітки у +/-. Ці відмітки, на думку слідства, можуть вказувати на те, хто погодився на пропозицію Тимошенко, а хто — ні. Відтак у САП вважають, що парламентарці доцільно заборонити особисте спілкування з цими депутатами, аби таким чином вона не могла впливати на них. Власне таку заборону в межах запобіжного заходу призначив суд першої інстанції. Судді колегії АП ВАКС озвучили низку запитань про це. Зокрема суддів цікавило, чи не перешкоджатиме це здійсненню підозрюваною депутатської діяльності. Також головуючого суддю цікавило, чому немає заборони спілкуватись із народним депутатом на прізвище Мазур, адже саме це прізвище відображалось в документах у справі. 

Головуючий Микола Глотов: «От дивіться, по клопотанню про застосування запобіжного заходу згадується такий собі народний депутат Мазур і ще два народних депутати. Але в прохальній частині заборонити спілкуватися з шістдесятьма шістьма народними депутатами я Мазура не побачив, і не зрозуміло, хто ці інші два депутати. Тому я хотів би уточнити, де в списку Мазур, а якщо його немає, то де обґрунтування? І чому саме ці народні депутати, а не якісь інші?» 

Прокурор: «Що стосується народного депутата Мазура, це прізвище є несправжнім іменем цієї особи, тому ви й не побачили його прізвища в списку осіб, з яким необхідно заборонити спілкуватися. Це перше.

Друге, щодо цих 66 депутатів — якщо ви уважно проаналізуєте зміст протоколу НСРД, там є всі підстави стверджувати, що пані Тимошенко мала намір залучити до протиправної діяльності якомога більше осіб, в тому числі не зі своєї фракції. В ході обшуку в офісі пані Тимошенко було вилучено зокрема мобільні телефони та комп'ютерну техніку — відповідний протокол від 14 січня 2026 року є у вашому розпорядженні. На комп'ютерній техніці, мобільних телефонах було виявлено низку списків, зокрема політичної партії “Слуга народу” й інших політичних сил, з прізвищами осіб у вигляді таблиць з помітками, плюсиками, мінусами. Тому є підстави стверджувати, що саме ці особи були в колі зору пані Тимошенко на момент скоєння кримінального правопорушення. І щоб запобігти ризику перешкоджанню кримінальному провадженню іншим, ми ставили питання про заборону спілкування з цими особами».

Головуючий Микола Глотов: «Зрозуміла ваша відповідь. В клопотанні не написано “утримуватися від спілкування з приводу обставин кримінального правопорушення”, а саме “утримуватися від спілкування”. От як тут знайти баланс, якщо виходити з такого підходу між необхідністю здійснення Юлією Володимирівною своїх депутатських функцій і необхідністю забезпечення розслідування?» 

Прокурор: «Це питання підіймалося в судді першої інстанції. Чому важливо, на наше переконання, заборонити спілкуватись повністю, а не в частині суті повідомленої підозри? Тому що злочин вже відбувся, проте є заявлені ризики в частині перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином і скоєння іншого кримінального правопорушення. Зафіксувати спілкування між пані Тимошенко з іншим народним депутатом об'єктивно неможливо — це може бути і показання якихось свідків, і питання з'єднання мобільних телефонів, і таке інше. Проте зміст спілкування та те, чи буде він стосуватися суті повідомленої підозри, чи не буде, об'єктивно проконтролювати ми як сторона обвинувачення не можемо. Тому для того, щоб нівелювати ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, зокрема підкупу когось з цих з народних депутатів, ми ставимо питання про абсолютну заборону спілкування з ними. На наше переконання, це не вплине на роботу пані Тимошенко як народного депутата України, адже мова не про відвідування зали Верховної Ради чи роботи в комітетах, а про пряме спілкування з вказаними депутатами».

Головуючий Микола Глотов: «Зрозуміло. От ви кажете, спілкування в комітетах чи в залі не вплине, а виступ Юлії Володимирівни з трибуни зі зверненням зокрема до цих народних депутатів, на вашу думку, це є спілкування? Чому я питаю? Якщо припустити, що Юлія Володимирівна виступила на трибуні, а ви потім до нас приходите і кажете: "Звертайте заставу в користь держави, бо вона з ними спілкувалася”. Тому мушу запитати: це спілкування чи не спілкування? І в контексті цього друге питання: обговорення в комітеті з народними депутатами — це спілкування чи не спілкування, і чи входить будь-хто з цих депутатів до комітету, в якому працює Юлія Володимирівна?» 

Прокурор: «Ви правильно сказали, Ваша честь, якщо відбудеться відповідне спілкування з кимось з цих депутатів, ми як сторона обвинувачення можемо його розцінити як пряме порушення процесуального обов'язку в частині спілкування і матимемо право звернутись до слідчого судді з цим питанням. І тоді ми будемо вже перед слідчим суддею доводити, чи був цей обов'язок порушений, чи не був. Можу сказати наперед, що виступ на засіданні Верховної Ради не буде сприйматись нами як порушення обов'язків, а от відлучення пані Тимошенко з залу наодинці з народним депутатом і спілкування з ним вже буде розглядатися як порушення». 

Головуючий Микола Глотов: «Дивіться, я мав певний досвід розробки певних актів і було спілкування в робочій групі. Це те саме, по суті, що й спілкування в комітеті. Яким чином ви проконтролюєте це спілкування? В який спосіб? Детектив буде ходити за Юлією Володимирівною в комітет, буде там сидіти чи як?» 

Прокурор: «Шановний суд, ну ми не будемо розкривати свої методи контролю». 

Головуючий Микола Глотов: «Я мав на увазі не методи, а питання, чи не зашкодить така заборона, яку встановив слідчий суддя, реалізації народним депутатом України, членом певного комітету чи певної комісії виконанню його професійних обов’язків».

Прокурор: «Я вважаю, що тут на терезах правосуддя має лежати з одного боку загроза і наявність ризиків щодо вчинення іншого кримінального правопорушення чи перешкоджання кримінальному провадженню, а з іншого — повноваження народного депутата. Ми жодним чином не налаштовані обмежувати її політичну діяльність чи якимось чином блокувати її роботу у Верховній Раді. Але є коло осіб, які зацікавили пані Тимошенко і позначені в її службових документах помітками, що об'єктивно може означати, що стосовно них також були наміри вчиняти протиправні дії. Як це нівелювати? Як цьому запобігти?» 

Дещо пізніше під час судового засідання до цієї теми повернувся інший член колегії АП ВАКС — Віктор Панкулич.

Суддя Віктор Панкулич: «Тобто про обмеження спілкування 67 депутатами [насправді 66, суддя помилився, — ред.]. Це вам для чого? Щоб розкрити цей злочин чи щоб Юлія Володимирівна відносно них не вчинила інший злочин?»

Прокурор: «Щоб ми мали змогу здійснювати досудове розслідування в умовах, коли пані Тимошенко не буде нам перешкоджати».

Суддя Віктор Панкулич: «67 [66 — ред.] — це щоб розкрити чи щоб вона відносно них не вчинила інший злочин?» 

Прокурор: «В тому числі щоб відносно них не вчинила інший злочин, а ми мали змогу і допитати таких осіб, і перевірити, чи вже відбулися якісь контакти, чи відбулися злочини, чи не відбулися».

Суддя Віктор Панкулич: «Ви собі допитуйте. Хай вона собі говорить з ним, а ви допитуєте її». 

Прокурор: «А може бути незаконний вплив, схиляння до надання або відмови надання показань, надання викривлених показань, може їм дати неправомірну вигоду. Є підстави стверджувати, що планувалось надання неправомірної вигоди іншим народним депутатам. Є списки цих народних депутатів». 

Зрештою АП ВАКС задовольнила апеляційну скаргу сторони захисту в цій частині та скасувала заборону спілкування з народними депутатами, а також заборону відлучатися з Києва та Київської області без дозволу слідства.

Про мету, яку переслідувала Тимошенко, на думку слідства

Як випливає з матеріалів слідства у цій справі, депутатам мали давати конкретні вказівки, як голосувати за те чи інше питання порядку денного — «за», «проти», утримуватися або не брати участі в голосуванні. Домовленості охоплювали не лише законопроєкти, а й кадрові питання парламенту: узгодження голосувань за звільнення окремих посадовців, а також утримання або неучасть під час голосування за їх призначення. Відповідно до обговорюваної тактики, законопроєкти спочатку включалися до порядку денного, але згодом «провалювалися» під час розгляду по суті — з метою блокування небажаних ініціатив. 

Судді АП ВАКС запитували прокурора, яку мету, на думку слідства, переслідувала підозрювана, тобто для чого це їй.

Суддя Віктор Панкулич: «Скажіть, будь ласка, я правильно зрозумів, ви підозрюєте, що пані Юлія Тимошенко давала трьом депутатам чи пропонувала дати по $10 тис. щомісяця за певні голосування?»

Прокурор: «Правильно в частині того, що вона запропонувала щомісяця надавати, але не надала, принаймні доказів надання у нас немає. Обіцянку ми теж не інкримінували, бо обіцянка передбачає наявність деяких складових, а цього у нас в цій розмові немає. Тому є чітка пропозиція».

Суддя Віктор Панкулич: «Вона пропонувала трьом депутатам за голосування по $10 тис. щомісяця протягом року?»

Прокурор: «На необмежений час». 

Суддя Віктор Панкулич: «Поки будуть голосувати, доти будуть отримувати по $10 тис.?»

На цьому моменті в розмову суддів з прокурором спробувала втрутитися сама підозрювана. «Там жодного разу долари не згадуються, Ваша честь», — сказала Юлія Тимошенко. Однак головуючий зробив їй зауваження, а його колега продовжив ставити запитання прокурору.

Суддя Віктор Панкулич: «Пане прокурор, а в інтересах кого вона це робила? Бо надання чи пропозиція неправомірної вигоди має бути в інтересах того, хто пропонує, або в інтересах третьої особи. Мені цікаво, в інтересах кого Юлія Володимирівна це робила?» 

Прокурор: «Відповідь на це питання міститься повідомлення про підозру, де зазначено “у своїх інтересах, а також в інтересах третіх осіб”, тобто за вчинення дій в її інтересах та в інтересах третіх осіб». 

Суддя Віктор Панкулич: «Я читаю цю статтю [ст. 369 КК України]і хочу фактично знати, кому вона хотіла догодити собі чи третім особам, пропонуючи депутатам цю неправомірну вигоду?»

Прокурор: «Дослівно я не можу передати зміст протоколу, але йшлося про повалення більшості у Верховній Раді».

Суддя Віктор Панкулич: «Вона пропонувала трьом депутатам гроші за голосування про розвал більшості у Верховній Раді. Я правильно почув?»

Прокурор: «Ваша честь, ми зафіксували трьох, а зміст розмови говорить про те, що цих людей мало бути набагато більше».

Суддя Віктор Панкулич: «Ну, правильно, але за голосування за закон чи що про розвал?»

Прокурор: «Відповідно до протоколу НСРД, пані Тимошенко сказала, що перед голосуванням будуть надаватись інструкції, яким чином голосувати за законопроєкт чи відповідну постанову. Мова йшла як про кадрові призначення, так і про відповідні законопроєкти, в тому числі ті, які подавались і ініціювались політичною силою “Батьківщина”».

Про те, чому САП просила 50 млн застави, й у чиїх інтересах імовірно діяла Тимошенко

Ще в суді першої інстанції прокурор САП просив призначити для Юлії Тимошенко 50 млн грн застави. Однак слідчий суддя Віталій Дубас призначив заставу в сумі 33,3 млн грн. Відтак прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив АП ВАКС переглянути цю суму і призначити заставу в 50 млн грн.

Суддя Ігор Панаід: «Я б хотів почути від вас все ж таки більш детально, чому сума застави 33 млн грн вас не влаштовує? Ви кажете, розподілили між там певною кількістю людей. А якщо і 50 теж розподілять, ризики будуть знівельовані, що ви будете з цим робити?» 

Прокурор: «Ми виходили з офіційно задекларованого фінансового стану. Виходить так, що в самої пані Тимошенко на кінець 2024 року було 15 млн грн готівкою, у її чоловіка — 28 млн грн, і ще $4 млн були позичені третій особі. Ми не ставили питання про всю загальну суму офіційно задекларованих доходів, а виходили з того, що ця сума має бути належним стримуючим фактором. Родина пані Тимошенко фактично на руках тримає 43 млн грн і $4 млн позичено третім особам. 

При цьому ми знаємо, що вона має намір надавати на систематичній основі по $10 тис. одному народному депутату. Яке походження вказано грошових коштів? Які їх джерела? Яка систематичність? Протягом якого періоду? А чи всім по 10, чи, можливо, більше, менше? Все це також свідчить про наявність інших неофіційних доходів. Сумнівно виглядає версія, що пані Тимошенко мала намір за свої офіційні доходи на систематичній основі надавати неправомірну вигоду якомога більшій кількості народних депутатів кожного місяця. 

Тому з урахуванням майнового стану, характеру злочину щодо систематичності надання неправомірної вигоди, варто було б звернути увагу, що не так давно Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили інших народних депутатів, представників іншої політсили на одержанні неправомірної вигоди в сумі $5 тис. щомісячно. А тут вже як спосіб переманити на свою сторону пропонується сума вдвічі більше — 10 тисяч. Тому, вираховуючи вказані обставини, офіційні статки, джерела походження, ми визначили, що 50 буде належним стримуючим фактором». 

Суддя Ігор Панаід: «Це який ризик має нівелювати?»

Прокурор: «Для нас важливі всі п'ять ризиків об'єктивно на цій стадії: і ризик переховування, і ризик впливу на інших осіб — ви бачите, що кількість людей, які підлягають перевірці, об'єктивно велика, і ризик знищення, спотворення речей документів — фактично був лише невідкладний обшук офісного приміщення і транспортного засобу. Ще слідство попереду, ще ряд запланованих слідчих дій, ще способи відшукання інших доказів, в тому числі в електронному вигляді. Вони у нас опрацьовуються».

Суддя Віктор Панкулич: «Життя каже "хто платить, той заказує музику". Це ви напросились на це запитання і в мене воно виникло зараз. Ви, Віталій Вікторович, акцентували на походженні коштів і кажете, що Тимошенко не дасть ніякому депутату свої гроші за голосування. Так це вона не свої гроші пропонувала депутатам за голосування за закон? Я розумію, що нема різниці, що це за неправомірна вигода, тобто свої гроші чи чужі. Але з погляду того, що хто платить, той заказує музику, тобто в чиїх інтересах? Я в цьому контексті ставлю це питання, бо, я так розумію, що чиї гроші, того й інтереси. То це не свої гроші Тимошенко пропонувала депутатам?»

Прокурор: «Дивіться, на момент реєстрації кримінального провадження 27 листопада 2025 року було зареєстровано дві статті: 368, 369 — надання й одержання неправомірної. На теперішній час ми не знаємо джерело походження вказаних грошових коштів достеменно, тобто першоджерело, звідки вони. Можу лише сказати, що попереду у нас багато роботи в цьому».

Матеріал підготовлено командою Transparency International Ukraine

Публікація підготовлена у межах проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK DIGIT), що виконується Фондом Євразія та фінансується UK Dev. Матеріал створено за фінансової підтримки Програми допомоги з міжнародного розвитку від Уряду Великої Британії. Зміст є винятковою відповідальністю Transparency International Ukraine; висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику Уряду Великої Британії.