19 серпня НАБУ та САП повідомили про підозру учасникам злочинної організації, метою якої, за версією слідства, було рейдерство підприємств і нерухомості на сотні мільйонів гривень, втручання в інформсистеми та підробка документів.

Ключовим фігурантом цього розслідування виявився колишній народний депутат та ексочільник «Укрбуду» Максим Микитась. За даними прокурорів САП, саме Микитась разом із чинним нардепом Вадимом Столаром створили цю злочинну організацію не пізніше середини листопада 2024 року.

До схеми, за даними слідства, залучили цілу мережу посадовців та спільників, зокрема:

• Заступницю керівника Офісу Президента Ірину Мудру, яка впливала на діяльність антирейдерської комісії Мінʼюсту.
• Гендиректора Директорату з правової політики Офісу Президента Віктора Дубовика, який консультував щодо дій в антирейдерській комісії.
• Ексдепутата Дніпропетровської облради Василя Астіона, який відповідав за судовий супровід потрібних рішень.
• Фактичного керівника «Метробуду» Валентина Єлізарова, який координував операційну діяльність злочинної організації, фіктивних директорів та легалізацію коштів.

За версією правоохоронців, восени 2025 року учасники організації незаконно заволоділи активами на понад 248 млн грн, у травні 2026-го намагалися заволодіти нерухомістю в Києві ще на 207 млн грн, а також претендували на активи у центрі Києва вартістю понад 500 млн грн. Окрім цього, фігурантів підозрюють у спробах легалізувати кошти для сплати застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка за залучення представників Sense Bank.

В оприлюднених перехопленнях самі учасники схеми бідкаються, що з НАБУ та САП «неможливо домовитись», і констатують: «Єслі по НАБУ заєзжаєш, то тут уже бєз варіантов будєт».

Від топзабудовника до фігуранта численних кримінальних справ

Спецоперація «Феміда» — це лише черговий епізод у довгому списку кримінальних проваджень Максима Микитася. Кар'єру він розпочав у 2002 році з посади економіста у ВАТ «Південтеплоенергомонтаж», після чого з 2004 по 2010 рік обіймав керівні посади у будівельному секторі, пройшовши шлях від заступника голови правління «БМУ Київської ТЕЦ-6» до генерального директора підприємств «БК “Укрбудмонтаж”» і «Київсоцбуд». З 2010 по 2016 рік очолював державну корпорацію «Укрбуд». Саме навколо цього бренду сформувалася мережа приватних компаній, чия діяльність на державних контрактах стала предметом численних розслідувань.

Бізнес Микитася був тісно пов’язаний із державними контрактами зокрема в інфраструктурній та оборонній сферах. Згодом ці контракти стали предметом кримінальних розслідувань.

У 2016 році Микитась став народним депутатом України, але й після отримання мандата залишався впливовою фігурою у будівельному бізнесі. Пов’язані з ним компанії продовжували реалізовувати великі державні та комерційні проєкти.

Восени 2019 року Микитасю повідомили про підозру у справі щодо незаконного обміну квартир для Національної гвардії. Це стало початком низки кримінальних проваджень. У наступні роки НАБУ повідомило йому про нові підозри — щодо можливого заволодіння бюджетними коштами та спроб підкупу експерта й посадовців. Окремі провадження розслідували також ДБР та Національна поліція.

За ці роки Микитась неодноразово змінював запобіжні заходи — від тримання під вартою до багатомільйонних застав і домашнього арешту, оскаржував судові рішення, а окремі застави були стягнуті в дохід держави через порушення покладених обов’язків. Був і випадок, коли його зняли з рейсу до Лондона, після чого знову одягли електронний браслет.

Сьогодні частина проваджень щодо Микитася перебуває у ВАКС, інші не дійшли до суду, а деякі завершилися без оцінки доказів по суті через процесуальні рішення або сплив строків.

Тож історія кримінального переслідування Максима Микитася показова не лише кількістю підозр, а й різною процесуальною долею кожного провадження.

Послужний список: де ще фігурує Микитась

Окрім нової справи про ймовірну злочинну організацію та рейдерство, у біографії екснардепа є ще ціла низка проваджень:

«Квартирна справа» Нацгвардії: найстаріше провадження щодо Микитася

Саме з цієї справи розпочалося кримінальне переслідування Максима Микитася з боку НАБУ (жовтень 2019 року). Наразі вона перебуває на розгляді у ВАКС.

За версією слідства, під час реалізації житлового проєкту на Печерську умови інвестиційного договору з Національною гвардією змінили так, що замість квартир у центрі Києва військові отримали житло на околиці столиці. Згідно з висновком експертизи, це завдало державі збитків у 81,6 млн грн.

Разом із Микитасем у справі обвинувачують колишнього командувача Нацгвардії Юрія Аллерова, його тодішнього радника, ексзаступника начальника відділу Головного КЕУ ЗСУ та посадовців «Укрбуду». Це провадження зареєстрували після розслідування журналістів проєкту «Наші гроші». Саме з нього згодом виокремили так звану «справу Татарова», але про неї пізніше.

Попри те, що обвинувальний акт надійшов до ВАКС ще в листопаді 2021, справа досі не завершена. За цей час двічі змінювався склад колегії суддів, тож після останньої заміни розгляд довелося розпочати заново. Зараз у справі допитують свідків.

Будівництво складів для Міноборони: понад 307 млн грн авансу

У жовтні 2023 року НАБУ повідомило Максиму Микитасю про ще одну підозру — цього разу в справі щодо будівництва захищених складів для зберігання боєприпасів ЗСУ.

За версією слідства, пов'язані з Микитасем компанії отримали від Міністерства оборони понад 307 млн грн авансових платежів після внесення змін до урядових правил фінансування будівництва. Склади так і не збудували, а отримані кошти, за версією обвинувачення, виведели через підконтрольні підприємства.

На відміну від «квартирної справи», це провадження лише нещодавно перейшло до стадії судового розгляду. Наразі ВАКС досліджує докази сторін, тому до ухвалення вироку ще далеко.

Хабар за контракт на добудову метро

У жовтні 2022 року НАБУ та САП повідомили Максиму Микитасю про підозру в пропозиції хабаря міському голові Дніпра Борису Філатову. За версією слідства, Микитась запропонував меру 10% від суми контракту на добудову дніпровського метро — близько 22 млн євро. Натомість Філатов мав посприяти укладенню контракту з підконтрольними Микитасю компаніями без нового міжнародного конкурсу. Проєкт фінансувався коштом кредиту ЄБРР.

Йшлося саме про пропозицію неправомірної вигоди, а не її передачу. Після першої розмови з Микитасем Філатов звернувся до НАБУ та погодився на конфіденційне співробітництво. Подальші зустрічі й переговори відбувалися під контролем правоохоронців та фіксувалися під час негласних слідчих дій.

Прокурори посилалися на аудіо- та відеозаписи зустрічей, а також показання Філатова. За версією обвинувачення, Микитась пояснював механізм отримання контракту та передачі винагороди. Захист наполягав, що йшлося про концепцію реалізації проєкту, а не хабар, та ставив під сумнів допустимість окремих доказів і вказував на можливу провокацію злочину. Микитась вини не визнає і стверджує, що зустрічі з Філатовим стосувалися лише можливих моделей організації будівництва метро. Натомість прокурори вважають, що докази підтверджують пропозицію хабаря за використання мером службового становища.

Обвинувачення просило визнати Микитася винним за ч. 4 ст. 369 КК України, а захист — виправдати його.

Наразі процес перебуває на стадії судових дебатів. Сторони обвинувачення та захисту вже завершили свої виступи. У дебатах залишилося заслухати лише обвинуваченого, після чого суд перейде до його останнього слова, а тоді вийде до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Останнє засідання у цій справі було ще у квітні після чого двічі не відбувалось у призначені дати.

Підозри Микитася, які не дійшли до судового розгляду

«Ядерні хабарі» та будівництво сховища для «Енергоатома»

У вересні 2020 року НАБУ повідомило Максиму Микитасю про підозру у справі будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива для ДП «НАЕК "Енергоатом"».

За версією слідства, компанія «БК "Укрбудмонтаж"», яка належала дружині Микитася, перемогла у тендері на будівництво об'єкта вартістю понад 1 млрд грн. Тодішній заступник генерального директора відокремленого підрозділу НАЕК «Енергоатом» Ігор Орлов, як стверджує обвинувачення, отримав три квартири загальною вартістю майже 4,4 млн грн за сприяння компанії в закупівлях. Крім цього, слідство встановило завищення вартості окремих робіт приблизно на 26 млн грн.

Розслідування щодо інших учасників справи завершили, а обвинувальний акт скерували до суду. Але не щодо Максима Микитася — обвинувальний акт щодо нього до ВАКС досі не надійшов. Провадження щодо одного зі співобвинувачених — директора фінансової компанії «Житло-Капітал» Єгора Смілого — зупинили після його мобілізації до лав Збройних сил України.

Таким чином, на відміну від інших антикорупційних проваджень щодо Микитася, ця справа досі не перейшла до стадії судового розгляду.

Закриті провадження

«Справа Татарова»: як окреме провадження припинило існування ще до передачі до суду

Однією з найрезонансніших історій, пов'язаних із Максимом Микитасем, стала так звана «справа Татарова», яка виникла як окремий епізод із «квартирної справи» Нацгвардії. Вона стосувалася ймовірного підкупу судового експерта для зменшення суми збитків.

За версією НАБУ, після відкриття основного провадження Микитась прагнув домогтися проведення нової експертизи, яка б суттєво зменшила розмір збитків державі — із понад 81 млн грн до близько 7 млн грн. Для цього було організовано надання хабаря експерту МВС Костянтину Дубоносу. Посередником у передачі винагороди, за версією детективів, виступав тодішній юрист «Укрбуду», а нині заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров.

Однак до судового розгляду ця справа так і не дійшла. Офіс Генерального прокурора змінив групу прокурорів, передав провадження від НАБУ до СБУ та змінив підозру. У результаті строки досудового розслідування спливли ще до завершення слідства.

Інші кримінальні провадження

Окрім проваджень, які розслідували НАБУ та розглядає (або мав розглядати) Вищий антикорупційний суд, Максим Микитась був фігурантом ще кількох кримінальних справ, які перебували у провадженні інших правоохоронних органів.

Хуліганство під час передвиборчої кампанії

У вересні 2019 року Державне бюро розслідувань повідомило Максиму Микитасю про підозру у хуліганстві через інцидент, що стався під час передвиборчої кампанії у Любецькій селищній раді на Чернігівщині. За версією слідства, конфлікт супроводжувався зривом робочої наради, пошкодженням мобільного телефону та завданням легких тілесних ушкоджень голові громади.

Кримінальне провадження понад шість років перебувало на розгляді судів. Спочатку місцевий суд закрив його через сплив строків давності, потім апеляційний суд скасував це рішення, вказавши, що перебіг строків перервався після повідомлення Микитасю нових підозр. Після повторного розгляду строки давності остаточно спливли, і провадження таки було закрите без ухвалення вироку.

Справа про викрадення юриста

Наприкінці 2020 року Національна поліція повідомила Максиму Микитасю про підозру в організації викрадення юриста, який раніше надавав йому правову допомогу. За версією слідства, потерпілого незаконно утримували та змусили написати розписку про нібито борг у розмірі $800 тис.

Сам Микитась та його захисники заперечували обвинувачення та заявляли, що воно є способом тиску на нього на тлі розслідування «справи Татарова». Публічної інформації про передачу цього провадження до суду або його завершення станом на сьогодні немає.

Попри значну кількість кримінальних проваджень, їхня процесуальна доля виявилася різною. Частина вже перебуває на стадії судового розгляду у ВАКС, окремі роками залишаються на етапі досудового розслідування, а деякі взагалі не довели до суду — через сплив строків чи інші процесуальні рішення.

Авторка: Оксана Копійчук, юридична радниця Transparency International Ukraine