14 вересня 2026 року ВАКС задовольнив клопотання захисту Юрія Перцева та закрив кримінальне провадження щодо нього у зв’язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Захисниця Перцева озвучила, що, на її переконання, сторона обвинувачення не довела вину Перцева. Оскільки строки давності у справі спливли 31 липня 2026 року, вона та її клієнт вирішили подати клопотання про звільнення Перцева від кримінальної відповідальності.

Також захист Перцева клопотав про повернення майна, яке було арештоване у 2017 році — йдеться про квартиру, автомобіль, гроші та мобільний телефон.

Справа «ОГХК» починалася як один із флагманських процесів на той час новостворених НАБУ та САП: гучні затримання, збитки на сотні мільйонів гривень і статус зразкового топпровадження. Проте роки судової тяганини в загальних судах, тривалий розгляд у ВАКС і нескінченні процесуальні паузи підвели історію справи не до вироку по суті, а впритул до закриття за строками давності. Як одне з найгучніших проваджень у титановій галузі розчинилося в часі та що насправді завадило поставити в ньому крапку?

Коротко про ймовірний злочин: схема вимивання прибутків через фіктивних трейдерів

У 2014 році два стратегічні титанові гіганти — Вільногірський ГМК та Іршанський ГЗК — після багаторічної оренди структурами Дмитра Фірташа перейшли під контроль новоствореного держпідприємства АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК). Проте замість прямих продажів і наповнення бюджету нове керівництво компанії відтворило стару схему заробітку на посередниках, змінивши лише юрисдикції.

За версією слідства, топменеджмент ОГХК штучно заблокував прямі контракти з іноземними споживачами титанової сировини (ільменіту, рутилу, циркону). Замість цього продукцію за заниженими цінами відвантажували підконтрольним європейським прокладкам — австрійській Bollwerk та британській Adelis Trade LLP. Далі посередники продавали її кінцевим покупцям у всьому світі вже за ринковою вартістю, залишаючи всю маржу на закордонних рахунках.

Схема трималася на кількох ключових речах:

• Фіктивність посередників. Компанії не мали штату, логістичного досвіду й реальних офісів. Перемовини з покупцями, логістику та митне оформлення виконували самі співробітники ОГХК. Частину контрактів і додаткових угод підписували «мертві душі» — іноземні номінали, які навіть не перетинали кордон України.
• Штучні перешкоди. Іноземним контрагентам нав’язували посередників під приводом нібито «складного валютного регулювання» та «воєнних ризиків» в Україні.
• Відмивання коштів під питанням. Різниця в ціні акумулювалася в Австрії та Великій Британії, після чого через латвійські банки розходилася на офшорні рахунки компаній, підконтрольних посадовцям ОГХК.

За період із грудня 2014-го по квітень 2016 року держава недоотримала $12,87 млн (понад 1500 окремих поставок). Двом ключовим посадовцям — ексочільнику ОГХК Руслану Журилу та його заступнику Юрію Перцеву — інкримінували зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України).

Скільки тривало розслідування та де були матеріали справи

Розслідування за наведеними фактами детективи НАБУ розпочали в січні 2016 року. В січні 2017 року в.о. голови правління ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» та ексзаступнику директора ДП «ОГХК» повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Прокурори САП 15 січня 2018 року відкрили стороні захисту матеріали досудового розслідування за підозрою колишнього голови правління АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» Руслана Журила та ексзаступника генерального директора з комерційних питань цього підприємства Юрія Перцева.

23 липня 2018 року САП спільно з НАБУ скерували обвинувальний акт до суду.

Варто зазначити, що на момент скерування обвинувального акта до суду ВАКС ще не було створено. Справу ОГХК за підсудністю було скеровано до Солом’янського районного суду м. Києва.

І через понад рік — 9 вересня 2019 року — Солом'янський райсуд виніс ухвалу, на підставі якої матеріали справи ОГХК передали до ВАКС. Тож 27 вересня 2019 року вони потрапили до нового суду.

Розгляд у ВАКС

Справа ОГХК пройшла довгий шлях розгляду у Вищому антикорупційному суді.

30 вересня 2019 року ВАКС призначив дату першого підготовчого засідання — 25 жовтня 2019 року.

Вже 25 жовтня, під час першого підготовчого засідання, було вирішено низку питань:

• задоволено клопотання прокурора групи про відсторонення виконувача обов’язків голови правління АТ «ОГКХ»;
• оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні в кримінальному провадженні до 8 листопада 2019 року.

8 листопада 2019 року ВАКС вирішив завершити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

13 вересня 2023 року ВАКС задовольнив клопотання захисників Журила й зупинив щодо нього кримінальне провадження у зв’язку із закінченням строків давності.

Хто такий Руслан Журило?

Руслан Журило — український топменеджер державного сектору, відомий як колишній заступник гендиректора уранового ДП «СхідГЗК» (2008–2012) та ексгендиректор ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» (ОГХК), яка управляє стратегічними титановими комбінатами. Журналісти та правоохоронці пов'язували його діяльність із впливом екснардепа Миколи Мартиненка.

Кар’єра Журила супроводжувалася численними корупційними скандалами через систематичне переведення державних коштів на «дружні» та власні структури. Зокрема у 2010 році держкомбінат СхідГЗК під його керівництвом програв урановий тендер приватній фірмі «Техномаш», яка належала самому Журилу: компанія перепродала комбінату його ж обладнання з націнкою в 1,5 млн грн. Тоді посадовець опинився на лаві підсудних, але згодом потрапив під амністію.

Очоливши ОГХК, Журило продовжив таку практику: лише за один рік компанії з його оточення (зокрема фіктивні посередники на кшталт «Імекс мінералс») отримали держпідрядів на понад 1 млрд грн, а експорт титанової руди було виведено на австрійську «прокладку» Bollwerk.

Де зараз Юрій Перцев?

Юрій Перцев — екскерівник комерційного напряму ДП «ОГХК» та ключовий бізнес-партнер Руслана Журила, разом із яким він вибудував схему виведення коштів із державного гірничо-хімічного сектору через мережу підконтрольних офшорів (зокрема австрійську Bollwerk). За даними антикорупційних розслідувань, кабінети ОГХК слугували фактичним бек-офісом для управління ОГХК цими структурами, а держпідприємство реалізовувало продукцію за заниженими цінами, зазнавши лише від неповернення валютної виручки збитків на понад $38 млн.

Перцев є другим обвинуваченим у справі ОГХК, проте розгляд справ у ВАКС роками затягується стороною захисту через систематичні неявки та оголошені відводи суддям і прокурорам.

Ми в Transparency International Ukraine уважно стежили за перебігом цієї справи. Наприклад, понад 10 засідань у період з лютого по липень було перенесено або ж відкладено за ініціативою сторони захисту. Причини різні: відрядження Перцева, перельоти, його участь у різних міжнародних заходах, які він аргументував як «по роботі».

Під час засідання 9 вересня 2026 року Юрій Перцев по відеоконференцзв’язку повідомив, що перебуває у Варшаві.

Весь цей час у справі тривало дослідження доказів.

Судовий процес було перервано на дослідженні доказів сторони захисту та їх коментуванні.

Що означає закриття справи ОГХК?

Закриття провадження щодо ключових фігурантів справи у зв’язку зі спливом строків давності — це не виправдальний вирок, але процесуальний фінал.

Що важливо розуміти:

• Закриття за ст. 49 КК України не є виправданням. Це означає, що суд не надав правової оцінки, винний фігурант чи ні, але через сплив 10-річного строку його звільняють від кримінальної відповідальності та реального покарання.
• Справа ОГХК стала яскравою ілюстрацією того, як сторона захисту за допомогою процесуальних пауз, клопотань і перенесень засідань може фактично «дочекатися» спливу строків давності. Це додатково підсвічує необхідність вирішити цю проблему на законодавчому рівні — зокрема, необхідність ухвалити законопроєкт №15354, доопрацювавши перед тим його. Детальніше про цей законопроєкт можна прочитати в нашому матеріалі.

Підготовлено командою Transparency International Ukraine