Справа Філоненка: як АП ВАКС оцінила надані журналістами листування

Справа Філоненка: як АП ВАКС оцінила надані журналістами листування
Справа Філоненка: як АП ВАКС оцінила надані журналістами листування

Колишній директор ДП «Ізюмський приладобудівний завод» Сергій Філоненко залишається виправданим: 29 жовтня 2026 року АП ВАКС відхилила апеляційну скаргу прокурора САП і залишила вирок без змін.

За версією обвинувачення, Філоненко отримав понад 2,4 млн грн неправомірної вигоди від представників ТОВ «Оптимумспецдеталь» за те, що завод оплачував товари, які фактично не постачалися або постачалися не повністю. Одним із ключових доказів прокурора було листування у WhatsApp, яке спершу з’явилося в розслідуванні Bihus.Info «Армія. Друзі. Бабки», а згодом журналісти передали його НАБУ. Більше про пов’язані епізоди та інших фігурантів цієї справи читайте в нашому матеріалі.

Проте цей козир не спрацював. Апеляційна палата ВАКС погодилася з першою інстанцією, що листування є недопустимим доказом, а інших доказів для обвинувачення бракує. Утім, одностайності в колегії не було: одна із суддів висловила окрему думку. Чому суд ухвалив саме таке рішення і в чому з ним не погодилася суддя? Про це — далі.

У чому обвинувачували Філоненка?

За версією обвинувачення, Сергій Філоненко, який у 2014–2017 роках очолював ДП «Ізюмський приладобудівний завод», організував схему одержання неправомірної вигоди від представників ТОВ «Оптимумспецдеталь».

У 2016 році завод уклав із цією компанією договір на постачання електронно-оптичних перетворювачів. Як стверджує прокурор, Філоненко домовився з представником постачальника Віталієм Жуковим, що завод платитиме за товари, які насправді не постачалися або постачалися не повністю. Директор підписував специфікації й забезпечував оплату рахунків, а компанія готувала документи, які створювали видимість виконання договору. Отримані кошти переводили в готівку: 32–35% лишалося компанії, а решта, 65–68%, мала йти Філоненку.

Обвинувачення охоплювало кілька епізодів із вересня 2016 по січень 2017 року. Так, у вересні, після того як завод перерахував 1,335 млн грн, Жуков, за версією прокурора, передав Філоненку через головного конструктора заводу 500 тис. грн і $14,7 тис., а згодом — ще 18,3 тис. грн. У грудні, після оплати на 2,184 млн грн, директор нібито отримав ще 1,546 млн грн.

Загалом, за підрахунками обвинувачення, з вересня 2016-го до січня 2017 року завод перерахував постачальнику 4,019 млн грн за непоставлені товари, і з цієї суми Філоненко нібито отримав 2,443 млн грн. Тож йому інкримінували прохання надати та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі з використанням службового становища (ч. 4 ст. 368 КК України).

Ще одне обвинувачення стосувалося декларування недостовірної інформації (ч. 1 ст. 366-2 КК України). У цій частині провадження закрили, звільнивши Філоненка від кримінальної відповідальності через сплив строків давності.

Чому ВАКС виправдав Філоненка?

19 серпня 2024 року ВАКС визнав Філоненка невинуватим за ч. 4 ст. 368 КК України й виправдав його через відсутність події кримінального правопорушення.

Суд дійшов висновку, що прокурор не довів ані того, що Філоненко отримав неправомірну вигоду, ані того, що операції між заводом і ТОВ «Оптимумспецдеталь» були безтоварними. Документи захисту підтверджували, що продукція надходила на підприємство, її оприбутковували й використовували у виробництві, а достатніх доказів нестач обвинувачення не надало.

Листування у WhatsApp ВАКС визнав недопустимим доказом. Суд зазначив, що матеріали журналістських розслідувань мають «дорадчий», а не «доказовий» характер. До того ж експертизи виявили розбіжності між копіями даних на різних носіях, а також ознаки видалення та втручання. Тож підтвердити достовірність листування суд не зміг.

Критично суд оцінив і показання Віталія Жукова та Андрія Рогози. На думку суду, вони могли бути зумовлені умовами їхніх угод про визнання винуватості, а їхні слова про передачу грошей Філоненку не підтверджувалися іншими належними й допустимими доказами.

Фото

Окрема думка судді ВАКС

Втім, одна із суддів першої інстанції з виправдувальним вироком не погодилася. В окремій думці вона зазначила, що досліджені докази давали підстави оцінити обставини справи інакше.

Зокрема, суддя звернула увагу на розбіжність у документах про поставки: за видатковими накладними компанія поставила заводу товару на 6,9 млн грн, а прибуткові ордери підтверджували надходження продукції лише на 5,75 млн грн. На її думку, це свідчило про недостачу.

Суддя також вважала, що «зелені та сірі цукерки» з листування у WhatsApp — це умовне позначення грошей, а не товарів, і звернула увагу на фрагменти листування, які, на її переконання, узгоджувалися з іншими доказами у справі.

Листування нібито між Віталієм Жуковим та Сергієм Філоненком. Скриншот із розслідування Bihus.info

Окремо суддя наголосила на носії журналістів, на якому збереглися повідомлення. На відміну від інших цифрових носіїв, на цьому не виявили ознак маніпуляцій. Тому суддя вважала, що ці дані можна було використати допустимим доказом, якщо перевірити їхню достовірність у сукупності з іншими матеріалами.

Чому АП ВАКС усе-таки залишила виправдувальний вирок без змін?

Прокурор САП оскаржив вирок. На його думку, суд першої інстанції неправильно оцінив докази: листування у WhatsApp, показання свідків та інші матеріали, які підтверджували передачу Філоненку неправомірної вигоди.

АП ВАКС повторно допитала двох свідків і перевірила доводи скарги, але погодилася з висновками першої інстанції. У мотивуванні колегія зосередилася на чотирьох питаннях: чи допустиме цифрове листування і чи можна перевірити його походження, як оцінювати показання свідків і чи доведено, що операції були безтоварними.

Як листування Філоненка та Жукова потрапило до справи

Ключовим доказом обвинувачення було листування у WhatsApp між Філоненком та представником постачальника Віталієм Жуковим. До НАБУ воно потрапило не з телефонів, які вилучили правоохоронці, а з флешки Teamgroup 16GB, яку добровільно передав журналіст.

Фото

Отже, на носіях, які походили від вилучених телефонів, частини листування не було, а на флешці журналіста збереглися саме ті повідомлення, на які посилалося обвинувачення. Прокурор вважав, що журналістський носій зберіг інформацію, яку видалили з інших копій. Але АП ВАКС побачила в цьому проблему з погляду правил допустимості електронних доказів.

Чому, на думку суду, флешка журналістів не стала допустимим доказом

Колегія застосувала ст. 99 КПК України, яка визначає, що таке оригінал документа і коли можна використання його копії.

Як виявилося, на носіях слідства (Seagate і Kingston) потрібних файлів узагалі не було. А флешка від журналістів не є процесуальною копією в розумінні КПК, бо її створили без участі слідчого чи спеціаліста і не в порядку, передбаченому законом.

До того ж інформація зникла з носіїв, коли вони вже були в розпорядженні правоохоронців. КПК дозволяє підтверджувати зміст знищеного чи втраченого документа іншими відомостями, але не тоді, коли його оригінал втрачено або знищено з вини сторони, яка його надає.

Прокурор намагався довести справжність файлів перевіркою хеш-сум, яку провів спеціаліст. Проте суд зазначив, що така перевірка підтверджує лише те, що дані не змінювалися після того, як їх отримало НАБУ, а їхнього походження і зв'язку з телефонами фігурантів не доводить. Крім того, спосіб, у який отримали ці дані, виходив за межі повноважень слідства, передбачених КПК.

Ще однією перешкодою стала журналістська таємниця. Журналіст відмовився розкрити джерело і не зміг пригадати, що було на флешці, тож суд не мав змоги перевірити походження файлів. АП ВАКС також наголосила, що навіть оприлюднення чатів у розслідуванні Bihus.Info не робить їх автоматично допустимим доказом, адже журналістська достовірність не тотожна процесуальній належності в суді.

Оцінка АП ВАКС інших обставин

Прокурор вважав, що суд упереджено оцінив показання свідків, які раніше пішли на угоди про визнання винуватості. Колегія зазначила, що їхні свідчення не підтверджувалися іншими належними й допустимими доказами. А головний конструктор на момент допиту уже не перебував у службовому підпорядкуванні Філоненка.

Не переконали суд і скриншоти листування з ноутбука та iCloud одного зі свідків. Про їхній зміст свідок дізнався від третьої особи й сам повідомлення не перевіряв, тож колегія визнала ці відомості показаннями з чужих слів.

Щодо поставок АП ВАКС погодилася з першою інстанцією: товари надходили на завод, їх оприбутковували й використовували у виробництві, а нестач прокурор не довів.

Цікаво, що колегія вказала й на суперечність у самій конструкції обвинувачення. На думку суду, перерахування коштів за непоставлені товари та приховування нестач могли відповідати ознакам привласнення або розтрати майна (ст. 191 КК України). Але Філоненку інкримінували одержання неправомірної вигоди з тих самих коштів (ст. 368 КК України), а ці склади є взаємовиключними. Оскільки справу розглядають лише в межах висунутого обвинувачення, а прокурор його не змінював, шукати в діях Філоненка інший склад кримінального правопорушення суд не міг.

Окрема думка судді АП ВАКС: чому вона вважає Філоненка все-таки винним?

Одна із суддів апеляційної колегії з цим не погодилася. В окремій думці вона зазначила, що висновки першої інстанції не відповідали фактичним обставинам справи, тож апеляційний суд мав скасувати виправдувальний вирок та ухвалити новий — про винуватість Філоненка. Вона також підтримала попередню окрему думку судді першої інстанції.

Головна незгода стосувалася листування з журналістського розслідування. На відміну від колег, суддя вважала дані на журналістському носії достовірними, а їхній зміст — підтвердженим іншими доказами. Вона детально зіставила листування у WhatsApp між посередником постачальника та Філоненком із датами платежів, документами підприємства, телефонними з'єднаннями та іншими матеріалами справи.

«Зелені й сірі цукерки»

Зокрема, суддя розібрала події вересня 2016 року. 15 вересня сторони підписали специфікацію № 3, а 20 вересня завод перерахував 1,335 млн грн передоплати. Напередодні в листуванні обговорювали, що суму «розіб'ють на два платежі». 23 вересня посередник написав, що в понеділок вони будуть готові, а Філоненко — що у вівторок прийде він або його заступник.

28 вересня о 22:16 з'явилося повідомлення: «Конфєти передал». Співрозмовник уточнив: «Конфєти в зєльоной обьорткє ілі сєрой?», і отримав відповідь: «Часть в зєльоной і часть в сєрой». Суддя вважала, що «цукерки» означали готівку: зелена обгортка — долари США, а сіра — гривні. Того ж дня, за даними «Київстару», між телефонами посередника й головного конструктора було три з'єднання, а телефон посередника підключався до Wi-Fi ресторану «Товстий і Тонкий». На думку судді, це підтверджувало їхню зустріч.

Далі в листуванні Філоненко писав, що замість належних йому 907,8 тис. грн отримав 889,5 тис. грн, і попросив додатково передати 18,3 тис. грн. 6 жовтня відбулася наступна зустріч. Листування збіглося й із документами «Укроборонпрому»: фото, яке надіслав Філоненко, відповідало документу, вилученому на концерні, а повідомлення «кваліфіцировалі, виталківаєм» узгоджувалося з довідкою концерну про кваліфікацію постачальника від тієї ж дати. За підрахунками судді, грудневий розрахунок у листуванні теж відповідав сумі 1,546 млн грн. Загалом, на її думку, Філоненко отримав $14,7 тис. та 2 млн грн, тобто 2,443 млн грн за курсом НБУ,— саме ту суму, що в обвинуваченні.

Засумнівалися судді й у реальності поставок. Згідно з дослідженням ГУ ДПС від 16 січня 2020 року, ТОВ «Оптимумспецдеталь» не мало ні основних фондів, ні складів, ні транспорту, ні персоналу. Судово-економічна експертиза встановила завищення податкового кредиту з ПДВ на 25,7 млн грн і заниження податку на прибуток на 20,6 млн грн. Двоє свідків також повідомили, що реальні поставки були лише влітку 2016 року, а далі — тільки рух коштів та оформлення документів. Тож із висновком колег про реальність операцій і відсутність нестач суддя не погодилася.

Чи вважала суддя флешку журналіста допустимим доказом?

Головне, на чому наголосила суддя: на журналістській флешці були повідомлення, яких не було на носіях ГВП ГПУ. На її думку, це свідчить не про недостовірність журналістських матеріалів, а про втручання в копії, які зберігалися в правоохоронців. Так, на носіях без спірного листування виявили сліди обробки в macOS від 5 квітня 2017 року, хоча того дня процесуальних дій із телефонами не проводили. Вільний простір одного з носіїв містив лише нулі, що могло свідчити про перезапис даних. Натомість на журналістській флешці ознак маніпуляцій не виявили. Суддя послалася й на висновок, за яким штучно створити такий масив даних із наперед заданою хеш-сумою технічно неможливо.

Тож і ст. 99 КПК України суддя застосувала інакше. Посилаючись на ч. 3 цієї статті, а також на постанову Об'єднаної палати ККС ВС від 29 березня 2021 року у справі № 554/5090/16-к, вона наголосила, що оригіналом електронного документа може бути кожен його електронний примірник. Тому те, що телефонів уже не було,не заважало використати іншу копію. А зміст утраченого документа, за ч. 5 ст. 99 КПК, можна підтвердити іншими відомостями. Такими, на її думку, були показання свідків, дані про перетин кордону, телефонні з'єднання, банківські платежі, збіги листування з документами «Укроборонпрому» тощо.

Суддя вважала, що флешку від журналіста отримали законно: слідчий діяв у межах повноважень, а журналіст передав носій добровільно. Використання цих файлів, на її думку, не було й невиправданим втручанням у приватне чи сімейне життя Філоненка, бо йшлося про закупівлі оборонної продукції за бюджетні кошти під час війни, тобто про високий суспільний інтерес.

Насамкінець суддя зазначила, що колегія не оцінила показання свідків у сукупності з іншими доказами. Під час апеляційного розгляду двоє свідків підтвердили передачу грошей через головного конструктора, зустріч у ресторані, використання облікового запису WhatsApp та пересилання скриншотів листування. Один зі свідків до того ж заперечив, що угода зі слідством змушувала його обмовляти Філоненка.

Що далі?

Отже, АП ВАКС залишила виправдувальний вирок щодо Сергія Філоненка без змін. Більшість колегії визнала листування з журналістського розслідування недопустимим доказом: його походження не вдалося належно підтвердити, а дані на носіях слідства мали ознаки видалення та втручання. Решта матеріалів, на думку суду, не довели одержання неправомірної вигоди й не спростували реальності господарських операцій.

Окрема думка судді АП ВАКС підсвітила ключову проблему справи: як оцінювати цифрові докази, коли їхні копії на різних носіях кардинально відрізняються, а більш повну копію не надав учасник кримінального провадження. Авторка окремої думки вважала достовірним саме журналістський носій, а його зміст — підтвердженим іншими матеріалами, тож суд, на її думку, мав винести обвинувальний вирок.

Утім, крапку в цій історії ще не поставлено. Ухвалу АП ВАКС можна оскаржити до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення. Якщо справа дійде до касації, Верховний Суд матиме змогу висловити правову позицію щодо допустимості цифрових матеріалів, отриманих журналістами та переданих правоохоронцям. Такий висновок може стати важливим орієнтиром для оцінки подібних доказів у майбутніх кримінальних провадженнях.


Матеріал підготовлено командою Transparency International Ukraine.