У Звіті про розширення за 2026 рік Європейська комісія відзначила прогрес України у боротьбі з корупцією на найвищому рівні (розділ 23). І дуже показово, що ледь не весь цей прогрес пов'язаний з новими справами НАБУ і САП.

Конкретного переліку Звіт не наводить, але за описами впізнаються три справи. Усі вони детально описані на платформі «ВАКС вирішив».

Перша справа — операція «Мідас». Це єдине розслідування, яке звіт називає прямо. А ще «Мідас» — взагалі найбільше розслідування НАБУ і САП, яке призвело до відставки міністрів енергетики та юстиції, а також керівника Офісу Президента.

За версією слідства, злочинна організація на чолі з Тімуром Міндічем отримувала від контрагентів «Енергоатому» 10–15% від вартості контрактів, а тим, хто відмовлявся платити, блокували платежі. Підозри отримали, зокрема, співорганізатори схеми Тімур Міндіч та Олександр Цукерман, ексміністр юстиції, а до того — енергетики, Герман Галущенко, ексвіцепрем'єр Олексій Чернишов та ексголова Офісу Президента Андрій Єрмак. Галущенку ВАКС призначив заставу 200 млн грн, пізніше зменшив її до 150 млн, і 29 червня її внесли.

4 листопада, якраз за декілька днів до річниці від вручення перших підозр, САП повідомила про завершення слідства. За даними прокуратури, за 2020-2025 роки учасники схеми отримали понад $111 млн і майже €12 млн. Тепер сторона захисту має ознайомитися з матеріалами справу, а після цього матеріали скерують до суду.

Друга справа — «Форест Гамп», який на платформі розглядається разом з епізодом «Феміда». Звіт не називає її прямо, але згадує про серпневі підозри заступниці керівника Офісу Президента, народному депутату та топменеджерам державного «Сенс Банку».

За версією слідства, група рейдерськими методами захоплювала бізнес і нерухомість, а в червні 2026 роуку відмила 150 млн грн «чорної каси», щоб внести заставу за Галущенка у межах справи «Мідас». Підозри отримали ексзаступниця керівника ОП Ірина Мудра, нардеп Вадим Столар, екснардеп Максим Микитась і керівники «Сенс Банку». Мудрій ВАКС обрав заставу 20 млн грн, яку внесли 8 жовтня.

Третя справа — «Карфаген». Звіт також не називає її прямо, але з опису зрозуміло, що йдеться саме про неї: Єврокомісія пише про викрите у вересні угруповання, яке брало хабарі за невтручання в роботу шахрайських колцентрів, і зазначає, що ця справа призвела до відставки Генпрокурора, його першого заступника й арешту високопосадових прокурорів.

За версією слідства, посадовець Офісу Генерального прокурора Сергій Кропива очолив злочинну організацію, яка брала хабарі за «кришування» шахрайських колцентрів і легалізувала понад 89,9 млн грн. 4 вересня Кропиву затримали, 6 вересня ВАКС призначив йому заставу 120 млн грн. Згодом Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку.

Розслідування розширюється: 22 жовтня підозру отримав ексначальник департаменту ІТ Офісу Генпрокурора Іван Тимошенко. А вже 4 листопада НАБУ і САП повідомили про новий епізод, у якому йдеться про хабарі керівникам СБУ, Нацполіції та Офісу Генпрокурора.

***

Усі три справи — результат лише останнього року роботи НАБУ і САП. І це лише окремі кейси з суттєво більшого переліку гучних розслідувань. Але і саме ці справи продовжують розширюватися: тільки цього тижня в «Карфагені» з'явився новий епізод і нові підозри. Цього могло б не статися, якби в липні 2025 року українці не вийшли на захист незалежності антикорупційних органів, і парламент за кілька днів не повернув їм повноваження.

Єврокомісія теж бачить цей взаємозв’язок: у звіті вона називає роботу НАБУ, САП і ВАКС головною причиною прогресу України в боротьбі з корупцією. І при цьому наголошує, що тиск на антикорупційні органи триває, їхнє становище досі залишається крихким, а реального законодавчого посилення інфраструктури за рік так і не сталося.

Матеріал підготовлено командою Transparency International Ukraine